Оксана Забужко, як королева української прози, відкривається дуже багатогранно у цій книжці. Це серйозне чтиво, на якому треба концентруватися і усвідомлювати написанне. Пані Забужко має дуже своєрідний спосіб написання. На початку книжки мені особисто було тяжко зрозуміти сюжет та ідею, куди ж авторка нас цим поведе. Але коли сюжетна лінія стає більш ясною, важко відірватися від написаного. Для мене ця книжка дуже символічна, приносить багато спогадів з дитинства та юнацтва. Я вважаю, що кожен українець має прочитати цю книжку. Дуже рекомендую!